Зелений чай "Сунський чай (матча 4А)" (-30%)

Порошковий чай, відомий у наш час під японською назвою матча/маття, з'явився в Китаї за часів епохи Тан (618-907 рр.), а набув широкого поширення і став основним видом чаю в епоху Сун (960-1280 рр.). У сунські часи чайна культура була запозичена Японією, де вирощування та виробництво порошкового чаю розвивалося протягом століть і збереглося до наших днів. Свого часу до Японії з Китаю було привезено чайні кущі, влаштовувалися чайні сади за прикладом китайських, а для заварювання чаю використовувався китайський посуд.

У другій половині 14 ст. у Китаї у виробництві чаю відбулася технічна революція - перехід до обсмажування чайного листя, а культура порошкового чаю занепала. Заварювання обсмаженого листя було простіше - не потрібно було подрібнювати і збивати чай, достатньо залити цілісний лист окропом, щоб отримати найсмачніший настій. Почався розвиток способів ферментації чайного листя, що призвело до сучасного поділу чаю на шість великих видів чаю: зелений, білий, жовтий, червоний, чорний чай та улун.

На сьогоднішній день у Китаї відбувається ренесанс чайної культури, китайці повертаються до своїх історичних напрацювань у галузі чайного мистецтва та начиння для його заварювання. Так як весь цей час в Японії культивувалися кущі для порошкового чаю (матчі), відбулося зворотне запозичення: китайці привозять на свою територію японські чайні кущі, осучаснені традиції догляду за ними, а також удосконалені технології обробки листя для отримання найвищого рівня матчі. Саме тому, що золоте століття матчі в Китаї припадає на сунську епоху, китайський порошковий чай називають "сунським чаєм".

У Китаї використовують градацію порошкового чаю від категорії 1А до 6А, де церемоніальними вважаються рівні: 4А, 5А, 6А. Сунський чай церемоніального рівня яскраво-зеленого кольору, повний смаку та аромату.